Концепція СТАТУТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА КИЄВА (нова редакція)

Нашим товаришем, Луговським Ю.Ф., який бере участь в формуванні статуту Києва(що ініціювала київська влада), було подано пропозиції з якими можна ознайомитись в цій публікації.

Якщо у читачів появляться питання, написати автору можна на його електрону пошту lugovskoi_u@ukr.net

Статут територіальної громади має відповідати таким критеріям:

1. юридична законність – відповідність КУ та чинному законодавству, здатність розвивати його та, по можливості, нівелювати існуючі в ньому правові колізії та прогалини;

2. політична СТАБІЛЬНІСТЬ нейтральність – здатність забезпечувати умови для реалізації сталої, послідовної ДЕМОКРАТИЧНОЇ, СОЦІАЛЬНОЇ міської політики незалежно від змін у політичній сфері;

3. системність – здатність забезпечувати комплексний підхід до регламентації об’єкту регулювання ІЗ ЗВОРОТНИМ ЗВ’ЯЗКОМ та створення певної цілісності, єдності;

Здійснюючи регуляторний та реформаторський вплив на різні сфери життя територіальної громади міста, статут має виконувати такі основні функції:

1. легітимну – визначення легітимності ТА МІСЦЕВОГО СУВЕРЕНІТЕТУ територіальної громади та інших суб’єктів місцевого самоврядування міста;

2. управлінську – визначення ЦІЛЕЙ ТА умов для ефективного управління у територіальній громаді міста;

3. регуляторну – встановлення загальних норм І МЕХАНІЗМІВ регулювання взаємин між суб’єктами місцевого самоврядування міста;

Функціонування місцевого самоврядування у міській територіальній громаді та її структурних складових – територіальних мікроколективів жителів районів у місті, мікрорайонів, кварталів тощо не забезпечує створення сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку киян, їх самоорганізації та самодіяльності на основі принципів «БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ВЛАДИ» – Ст.5 КУ, субсидіарності та децентралізації, самореалізації їх ініціатив та творчого потенціалу, захисту їх муніципальних прав, надання їм органами місцевого самоврядування міста високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг тощо.

Розділ ІХ. Схема муніципального управління в територіальній громаді

9.1. Система органів муніципального управління:

Варіант 1:

Загальноміський рівень: Київська міська рада – міський голова – виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) – галузеві органи управління;

Районний рівень: Районні у місті ради – виконавчі органи районних рад (районні державні адміністрації) – галузеві органи управління;

Базовий рівень: Органи самоорганізації населення – асоціації органів самоорганізації населення;

Варіант 2:

Загальноміський рівень: Київрада – міський голова – виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) – галузеві органи управління;

Районний рівень: Районні державні адміністрації – галузеві органи управління;

Базовий рівень: Органи самоорганізації населення – асоціації органів самоорганізації населення. При цьому, асоціації формуються за територіальною ознакою – районні, асоціації органів самоорганізації населення мікрорайонів. Асоціація – юридична особа з централізованою бухгалтерією, яка обслуговує інші органи самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні);

Варіант 3:

Районний рівень: Районні у місті ради – виконавчі комітети районних рад – районі державні адміністрації – галузеві органи управління

Базовий рівень: Органи самоорганізації населення – асоціації органів самоорганізації населення;

Варіант 4:

(Для загальноміського рівня – у разі прийняття відповідних змін до Конституції, відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування та Резолюції Ради Європи 123 (2001) від 9 листопада 2001 р. «Про місцеву та регіональну демократію в Україні»)

Загальноміський рівень: Київська міська рада – міський голова – виконавчий орган Київської міської ради – Київська міська державна;

Адміністрація або Префект, Урядовий, Державний уповноважений – галузеві органи управління.

БАЖАНО РОЗГЛЯНУТИ ВИРІШЕННЯ ТЕСТОВОЇ ЗАДАЧІ. ДАНО – ВПЛИВОВИЙ ЗАБУДОВНИК НАМАГАЄТЬСЯ ОТРИМАТИ ДОЗВІЛ НА БУДІВНИЦТВО ВИСОТНОГО БУДИНКУ НА ГРАНИЦІ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ І ЛІКВІДОВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВЕДА» (ВУЛ.СМОЛЕНСЬКА, 10 ХВ ДО М. ШУЛЯВСЬКА) НА ПЛОЩІ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ (80% ПЛОЩІ), ЯКА МАЙЖЕ НАБУЛА СТАТУС СКВЕРУ ТА АВТОСТОЯНКИ (20%) ПЛОЩІ ВСІЄЇ ДІЛЯНКИ. МЕШКАНЦІ ПРИЛЕГЛИХ БУДИНКІВ ЛЕДЬ ВІДСТОЯЛИ ЦЮ ЗЕЛЕНУ ОАЗУ У 2008 Р. ЗАРАЗ НОВА СПРОБА ЗАБУДОВНИКА. ЯКИЙ З ЗАПРОПОНОВАНИХ ВАРІАНТІВ НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ І НАДІЙНІШИЙ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ГРОМАДЯН НА ПРОСТІР ДЛЯ ЖИТТЯ? ПРИ ЦЬОМУ НАВІЩО ЗБИРАТИ 10 000 ПІДПИСІВ ПІД ПЕТИЦІЄЮ, ЯКЩО ІНШИМ ДО ЦЬОГО НЕМАЄ ДІЛА?

Це одне з особливо важливих питань. Тому пропозиції автора надаються у окремому Це одне з особливо важливих питань. Тому пропозиції автора надаються нижче

Обгрунтування пропозиції до п.9.1 проекту Концепції Статуту м. Києва

Очевидно, що наявність аж 4 варіантів структури київської влади свідчить про відсутність чіткої теоретичної основи та позитивного практичного досвіду у вирішенні цього питання у сучасних київських умовах.

Узурпація всіма гілками державної влади права, зокрема, територіальної громади міста-героя Києва на проведення місцевого референдуму дає всі підстави закріпити власне бачення вирішення цієї проблеми у 2017 р. у Статуті м.Києва та попередження цього у майбутньому.

Загальновідомо, що підвищення кількості рівнів послідовно розташованих елементів управління технічних систем має значні недоліки. Це призводить до зниження швидкості роботи системи керування, підвищення витрат на обслуговування. Але найголовніше це вкрай низька надійність проходження сигналу управління. Достатньо вийти з ладу одному з кількох рівнів управління і система не працює. Тому, наприклад, у літаках існують паралельні системи керування основними виконавчими елементами - двигунами, крилами, гальмами.

Якщо вважати, що територіальна громада за діючим Статутом м. Києва має керувати своїм життям шляхом референдуму (заблокованого законом України про всеукраїнський референдум від 2012 р.), то необхідно створити умови для того, щоби цей механізм працював у будь-якому випадку – так як у Швейцарії.

Більш того, якщо навіть буде розблокований цей механізм, то вкрай слабке цивілізоване громадянське суспільство ще не скоро зможе ініціювати референдум за власною ініціативою. Тому у Статуті м. Києва потрібно надати можливість та зобов'язати всі рівні управління від будинкового комітету та ОСН до Київради та Голови проводити локальні місцеві референдуми. В такому випадку тестове питання у п.9.1 буде вирішуватися таким чином. Мешканці прилеглих до спірної території будинків звертаються своїми підписами у будинковий комітет, керівника ОСН або до відповідної РДА. Останні призначають локальний референдум на території 1-2 виборчих дільниць, прилеглих до забудови. Якщо кількість голосів ЗА «сквер» буде складати більше 2/3 від списку виборців – конституційна більшість, то рішення прийняте остаточно. Якщо менше - питання передається на розгляд району або міста (як у Нідерландах у 2016 році). Якщо керівник виконавчої влади не виконає своїх обов'язків про призначення референдуму (як це, наприклад, робив Президент Ющенко), то це питання має негайно продублювати вище керівництво.

Обов'язкові локальні референдуми необхідно проводити регулярно за ініціативою як ОСН, керівників району та міста, так і 10% активних громадян.

Власний досвід з цього питання підказує, що інші форми здійснення територіальною громадою влади у Києві – загальні збори (конференції), громадські слухання, ініціативи, електронні петиції – не ефективні і легко використовуються владними силами для маніпулювання у власних інтересах.

Наприклад, навесні 2014 р. я приймав участь у загальних зборах територіальної громади м. Києва «Києву – європейські стандарти влади і добробуту» у приміщенні концертної зали КПІ. На сцену виходили молоді люди у камуфляжі і казали, що збори не легітимні, але доказів не наводили. Представник ліберально-демократичної партії поздоровив всіх із зборами, висловив надію на…, передав привіт від лідера партії – попіарився. Ще один казав, що він бідний і хворий, а тут сидять всі обрізані. Було прикро і соромно за такі збори. Тим більше на вході охорона записувала тільки паспортні данні, але навіть не цікавилась, яку кількість громадян я представляю і чи є у мене рішення зборів делегувати мене від будинкового комітету, ГО і т.п. на ці збори.

Про маніпулювання на громадських слуханнях (куди запрошують потрібних людей) можна почитати у ЗМІ. При збір підписів через інтернет по питаннях перенайменування вулиць, аеропорту – та ж сама картина. Це не просто управлінський тупик і сором для громадян, а механізми дискредитації і розпаду територіальної громади і разом з нею Київради і КМДА.

Єдиний перевірений на практиці та зрозумілий громадянам механізм здійснення влади це голосування на дільницях на виборах. Референдуми – це ті самі вибори (де не можна бешкетувати), тільки не по черговому обранню безконтрольної влади, а саме по її контролю.

Є і позитивний досвід по підготовці проведення першого в історії м. Києва місцевого референдуму. Після обрання у 2010 р. Президента В. Януковича, Головою КМДА був призначений О. Попов. За його ініціативою був проведений аудит роботи Київради по земельних та інших питаннях і передано у суди справи про незаконне надання дозволів по використанню комунального майна на 70 млр. грн. При цьому районні ради (як одне з джерел корупції) Київрада ліквідувала не спитавши киян і порушивши Статут м. Києва, де вони закріплені. Влітку 2011 року у ЗМІ, ЖЕКах з’явилась ініціатива КМДА до киян

надавати пропозиції до проекту «Стратегії розвитку м. Києва до 2025 р.». Вивчивши більше ніж 200 пропозицій до цього проекту Святошинський РК СПУ м. Києва вніс пропозицію затверджувати «Стратегію розвитку м. Києва до 2025 р.» на місцевому референдумі (одночасно з будь-якими найближчими виборами у Києві для здешевлення витрат на міський референдум) для того, щоб заблокувати кримінальну діяльність Київради у майбутньому по зміні цього документу. Ця ініціатива була сприйнята КМДА. Наступної весни з’явилися агітатори від ЖЕКів і зібрали необхідну кількість підписів киян під трьома питаннями на міський референдум. Одне з них було сформульовано так «Чи затверджуєте Ви основні положення Генерального плану розвитку м.Києва?». Але у тому ж 2012 р. був прийнятий закон про всеукраїнський референдум, останніми положеннями якого було заблоковано юридичну можливість це зробити.

Висновки очевидні.

1.Всі гілки влади всіх рівнів блокують пряму владу громад, а не вчать цьому.

2.Оскільки це узурпує право киян на місцеве самоврядування, то Київраді та КМДА давно необхідно приймати зміни до Статуту, для того щоб ініціювати розгляд цього питання у ВР, Міністерстві юстиції та Конституційному суді.

9.3. Громадський контроль за діяльністю органів муніципального управління. ВЕРТИКАЛЬНА ТА ГОРИЗОНТАЛЬНА СТРУКТУРИ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ, МЕХАНІЗМИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ.

9.4. Відповідальність органів муніципального управління. ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ З ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ ТА ЇХ ВЗАЄМОВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Розділ Х. Права та обов’язки членів територіальної громади міста

10.1. Закріплення принципу градації членів територіальної громади за обсягом право- та дієздатності на дві категорії:

а) повноправні члени територіальної громади: громадяни України – жителі громади, які відповідно до Конституції України та Закону України «Про місцеві вибори» мають активне виборче право. Зазначені особи володіють муніципальною право- та дієздатністю в повному обсязі;

б) члени територіальної громади з обмеженою муніципальною право- та дієздатністю: жителі громади, які є іноземцями, особами без громадянства; неповнолітні громадяни України; громадянами України, яких визнано судом недієздатними або такі, що перебувають на строковій військовій службі чи відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Обмеження муніципальної право- та дієздатності цих

членів територіальної громади встановлюються Конституцією та законами України та полягають у позбавленні їх права участі у місцевих виборах, у місцевих референдумах, загальних зборах (конференціях) за місцем проживання, права займати посади в органах місцевого самоврядування громади.

10.3. Закріплення принципу, згідно з яким права члена територіальної громади, окрім активного виборчого права, права участі у місцевих референдумах, загальних зборах (конференціях) членів територіальної громади за місцем проживання, надаються також Почесним громадянам м. Києва незалежно від місця їхнього проживання, а також, за рішенням Київської міської ради – особам, які не є членами міської громади, але отримали у відповідності із Законом України «Про правовий статус і права закордонних українців» статус закордонного українця або мають значні, офіційно визнані заслуги перед територіальною громадою Києва.

ЦЮ НОРМУ СТАТУТУ КИЄВА ПРОПОНУЄТЬСЯ ПОШИРИТИ НА ПРЯМИХ НАЩАДКІВ ТИХ, ХТО ВИЗВОЛЯВ КИЇВ/ УКРАЇНУ У 1941-1945 Р.Р., ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ ЗА КОРДОНОМ.

10.5. Закріплення принципу, згідно з яким у своїй діяльності із задоволення потреб членів територіальної громади органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи, органи самоорганізації населення, комунальні підприємства, установи та організації керуються політикою якості, яка затверджується Київрадою відповідно до міжнародних стандартів якості, зокрема, ISO 9001. ІХ ПОСАДОВІ ОСОБИ РЕГУЛЯРНО ЗДАЮТЬ ТЕСТИ НА ЗНАННЯ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, ПРОХОДЯТЬ ПЕРЕВІРКИ НА ПОЛІГРАФІЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕСТИ.

10.6. Перелік обов’язків членів територіальної громади визначається по аналогії з переліком їх муніципальних прав. Зокрема, до їх переліку можна було б включити обов’язки щодо:

ЗДІЙСНЮВАТИ ВЛАДУ БЕЗПОСЕРЕДНЬО, ЯК ЦЬОГО ВИМАГАЄ СТ.5 КУ, НА ВСІХ РІВНЯХ – ВІД БУДИНКУ ДО М. КИЄВА. ЦЯ СТАТТЯ СТОЇТЬ ЗНАЧНО ВИЩЕ СТАТТІ КУ, ЗГІДНО ЯКОЇ ВИБОРИ В УКРАЇНІ ВІЛЬНІ. ТОБТО ГРОМАДЯНИН МОЖЕ І НЕ ХОДИТИ НА ВИБОРИ.

ЯКЩО НЕ ВИХОВУВАТИ ГРОМАДЯН НА МІСЦЕВИХ РЕФЕРЕНДУМАХ, ТО ТЕНДЕНЦІЯ РОЗПАДУ ВЛАДИ У СТОЛИЦІ ТА В КРАЇНИ ПРОДОВЖИТЬСЯ.

10.7. Механізми захисту прав членів територіальної громади. Зокрема: 1) з метою захисту прав і свобод членів територіальної громади, їх окремих категорій (пенсіонери, інваліди, ветерани війни, репресовані, національні меншини, вимушені переселенці, учасники АТО тощо)

рішенням Київради може бути запроваджено інститут Громадського уповноваженого територіальної громади з питань захисту їхніх прав (Муніципальний омбудсман); 2) з метою дотримання прав дітей (осіб у віці до 14 років) і підлітків (осіб у віці від 14 років до 18 років) рішенням Київради може бути запроваджено інститут Громадського уповноваженого територіальної громади з прав дітей і підлітків (Дитячий омбудсман).

ВИРІШЕННЯ АКТУАЛЬНОГО ТА ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО ПИТАННЯ КИЇВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ, А САМЕ ПІДВИЩЕННЯ ГОТОВНОСТІ КИІВРАДИ ТА ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ ДО ПРОВЕДЕННЯ МІСЦЕВИХ ОПИТУВАНЬ ТА РЕФЕРЕНДУМІВ (ЗА ЗАКОНОМ ПРО МІСЦЕВІ РЕФЕРЕНДУМИ, А НЕ ІНТЕРНЕТ ОПИТУВАННЯМ) ДО 1-2 ТИЖНІВ У ВИПАДКУ ЧЕРГОВОЇ ЗАГРОЗИ МАСОВИХ ПРОТЕСТІВ У М. КИЄВІ.

11.1. Закріплення принципу права територіальної громади на комунальну власність, загальні засади визначення переліку об’єктів права комунальної власності. ЗАКРІПЛЕННЯ ПРИНЦИПУ ТА МЕХАНІЗМІВ УЧАСТІ ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ЇХ БЕЗПОСЕРЕДНЬОМУ УПРАВЛІННІ КОМУНАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ:

1.ЗАТВЕРДЖЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ НА МІСЦЕВОМУ РЕФЕРЕНДУМІ, ОБОВ’ЗКОВА УЧАСТЬ У ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ ПРО ВІДВІД ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК,ВОДИ, КОМУНІКАЦІЙ, ДОРІГ, НЕРУХОМОСТІ, ІНШЕ НА ВІДПОВІДНИХ РІВНЯХ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.

2. ВСТАНОВЛЕННЯ ПЕРСОНІФІКОВАНИХ РАХУНКІВ ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА КОМУНАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ МАНІПУЛЯЦІЙ З ЦИМ МАЙНОМ БЕЗ ЇХ ДОЗВОЛУ.

11.3. З метою запровадження належного громадського контролю за використанням об’єктів комунальної власності територіальної громади ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ ЗА СПРИЯННЯМ КИЇВРАДИ утворюється Громадська інвентаризаційна комісія територіальної громади, до складу якої включаються представники інститутів громадянського суспільства міста, які мають належний рівень кваліфікації.

Розділ ХІІІ. Прикінцеві положення

6. Напрями та строки реалізації Концепції проекту нової редакції Статуту територіальної громади м. Києва

Процес створення Статуту здійснюватиметься у наступні етапи.

На першому етапі розробляється загальний ескіз Концепції нової редакції Статуту, яка виноситься на фахову експертизу та широке громадське обговорення, після чого Концепція доопрацьовується з

урахуванням зауважень та пропозицій, що надійшли у ході експертизи й обговорення та передається на схвалення Київською міською радою (варіант – Київським міським головою) – червень – листопад 2016 р.

ВІД «АЛЬТЕРРИ» БУЛИ ПОДАНІ ПРОПОЗИЦІЇ У КІНЦІ СЕРПНЯ

На другому етапі – після прийняття рішення Київської міської ради про схвалення Концепції нової редакції Статуту територіальної громади м. Києва (варіант – видання розпорядження Київського міського голови) розробляється проект нової редакції Статуту територіальної громади м. Києва, який піддається фаховій експертизі, громадському обговоренню та доопрацюванню – листопад 2016 р. – квітень 2017 р. (строки уточнюватимуться в залежності від дати схвалення Концепції, а також можливих новацій законодавства України,тривалість підготовки проекту не менше 6 місяців).

ВІД «АЛЬТЕРРИ» БУЛИ ПОДАНІ ПРОПОЗИЦІЇ ДО Концепції 31 ГРУДНЯ 2016 Р.

На третьому етапі проект нової редакції Статуту виноситься на розгляд Київської міської ради. Цей етап може передбачати необхідність науково-експертного консультування та супроводу, у тому числі в процесі обговорення у пленарних засіданнях Київської міської ради. Затвердження нової редакції Статуту територіальної громади м. Києва Київською міською радою (варіант – на міському референдумі)– травень – серпень 2017 р. (строки уточнюватимуться в залежності від дати схвалення Концепції, можливих новацій законодавства України, а також тривалості та результатів обговорення (муніципального статутного процесу) проекту нової редакції Статуту територіальної громади м. Києва у Київській міській раді).

На четвертому етапі здійснюється реєстрація нової редакції Статуту територіальної громади м. Києва Міністерством юстиції України. Цей етап може передбачати необхідність як фахового юридичного супроводу, так і експертного консультування – вересень 2017 р. (строки уточнюватимуться в залежності від дати схвалення нової редакції Статуту територіальної громади м. Києва у Київській міській раді та можливих новацій законодавства України).

Громадське та фахове обговорення проводиться у формі круглих столів, науково-практичних семінарів та конференцій, громадських слухань, розгляду індивідуальних і колективних звернень за широкою участю ЗМІ та в інших формах, які дозволяють усім бажаючим висловити свою думку відносно нової редакції Статуту та його окремих положень.

Передбачається утворення та модерування Інтернет-сторінки; висвітлення у соцмережах.

Представник ГО « Альтерра» Луговський Ю. Ф. lugovskoi_u@ukr.net

Страницы

суббота, 14 января 2017 г.